Після голосних буква у завжди переходить у ў : хліб увесь – з'елі ўвесь; улез у сад – увайшли ў хату. Буква ў може перебувати на початку, у середині та наприкінці слова: праўда, даў, воўк, поўны, доўга, ішоў, биў, на ўлоньні.
Голосний i знаходимо після м’яких приголосних і на початку слова: ісці, сіні; голосний и – після твердих приголосних: биць, бóльши. Голосні е, о, а розрізняються під наголосом: рекі (після м’яких пишеться е: ліс, дзень), мóва (після м’яких пишеться е: сьоння, цьопла), нáсып (після м’яких приголосних пишеться я: цяжкасць, п’ятьць).
У білоруській мові, як і в російській, на морфемних кордонах, коли префікс закінчується на той самий приголосний, яким починається корінь, або суфікс починається таким приголосним, яким закінчується словотвірна основа, виникає подвоєння приголосних: ссадзіць, раззваніць, адтуль (читається [аттуль]), ззаду, дваццаць…